ПЛОМІНКИ́Й, а́, е́, поет. Те саме, що полум’я́ний. Де море, в походах важких, випробує міцність і славу броні і сердець пломінких твердого, радянського сплаву? (Гонч., Вибр., 1959, 230).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 591.