ПЛОДО́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до плід 1. Плодовий м’якуш столових гарбузів становить за вагою (в середньому) 73% (Укр. страви, 1957, 209); // Пригот. з плодів. Готове плодове та ягідне вино зберігають в сухому підвальному приміщенні при температурі 5-12 градусів (Колг. Укр., 7, 1956, 41); // У якому містяться органи розмноження, запліднення. Плодове тіло гриба.

2. Який дає їстівні плоди. Наш народ шанує плодове і декоративне дерево, — красу і багатство землі (Вол., Сади.., 1950, 208); Плодові гібриди; // Який складається з дерев і кущів, що дають плоди. Артем Громов мав плодовий сад і виноградник, завів пасіку (Кучер, Чорноморці, 1956, 26).

ПЛОДОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до плід 1, 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 588.