ПЛЕ́ЧИКО, а, с. Зменш.-пестл. до плече́ 1. Він поклав свою руку на її маленьке плечико (Гур., Наша молодість, 1949, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 581.