ПЛАЩУВА́ТИЙ, а, е, розм., заст. Одягнений у плащ або в одяг, схожий на плащ (про циган). Попереду йшли дві плащуваті циганки (Н.-Лев., III, 1956, 79); // у знач. ім. плащува́та, тої, ж. Циганка. І незчулася дівчина, як ту руку ухопила Плащувата і долоню Мимовільно їй розкрила (Щог., Поезії, 1958, 367).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 573.