ПЛАЩАНИ́ЦЯ, і, ж. Предмет культу в православній церкві у вигляді полотнища з зображенням тіла Христа в труні. За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Номис, 1864, № 13556).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 573.