Про УКРЛІТ.ORG

плащ

ПЛАЩ, а́, ч.

1. Верхній широкий безрукавний одяг, який носять наопашки. Він не дуже молодий, поважний і здержаний, з великою гідністю носить свій білий командорський плащ (Л. Укр., III, 1952, 342); Плащ принесли Антіною великий, барвисто-узорний (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 314); * Образно. З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одіж на їй просвічує де-не-де крізь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать (Л. Укр., III, 1952, 232); * У порівн. Волосся кучеряве золотим плащем їх крило (Л. Укр., IV, 1954, 171).

2. Легке пальто з водонепроникної тканини. Зараз такий йде дощ, як з відра. Гримить. Невже пропало гуляння? Ні, надіну плащ — візьму зонтик — і в поле (Коцюб., III, 1956, 310); Ніс пароплава все ще заливало хвилями. Боцман і матрос.. геть вимокли, хоч і були в гумових плащах (Трубл., Лахтак, 1953, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 573.

вгору