Про УКРЛІТ.ORG

плацкарта

ПЛАЦКА́РТА, и, ж. Проїзний документ, що дає право зайняти певне місце у вагоні поїзда, каюті пароплава. Дівчина клацнула ножицями, одрізаючи квиток і плацкарту (Кучер, Чорноморці, 1956, 548).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 571.

вгору