ПЛАТА́НОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до плата́н. Минувши кілька вулиць, Ахмет звернув на платанову алею (Досв., Гюлле, 1961, 41); // Зробл. з платана (у 2 знач.). Платанова шафа.

2. у знач. ім. плата́нові, вих, мн. Родина насінних квіткових рослин класу двосім’ядольних, до якої належить платан.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 568.