ПЛАНІМЕ́ТРІЯ, ї, ж. Розділ елементарної геометрії, який вивчає властивості фігур, що лежать на площині. Геометрія поділяється на дві частини: планіметрію і стереометрію. Перша розглядає властивості таких фігур, усі частини яких розміщені на одній площині (Геом., І, 1956, 7).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 562.