ПЛАНУ́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до планува́ти ¹; // у знач. прикм. Плануючі організації.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 564.