ПЛАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех., спец.

1. Покривати вироби з металу або деревини іншим металом, іншою деревиною для оздоблення, захисту від псування і т. ін. Плакувати посуд; Плакувати меблі.

2. Обкладати дерном схили насипів, укосів і т. ін. для захисту від розмивання водою.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 560.