ПЛА́КАЛЬНИК, а, ч., заст. Той, хто оплакує мерців (перев. в обряді поховання).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 558.