ПИЯ́ЧКА, и, ж., розм. Жін. до пия́к. — Знаю її віддавна. Була пиячкою і неробою, тепер умирає на сухоти (Фр., II, 1950, 107).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 376.