Про УКРЛІТ.ORG

пищаль

ПИЩА́ЛЬ, і, ж.

1. Старовинна вогнепальна зброя, схожа на рушницю. На озброєнні повстанської армії того часу [XVII ст. ] були рушниці різних видів і назв (самопали, пищалі, рушниці), мушкети, пістолі, карабіни (Іст. УРСР, І, 1953, 228); Над канапою, на завішеній килимом стіні, тьмаво поблискує старовинна козацька пищаль (Гончар, II, 1959, 192).

2. Старовинна артилерійська гармата.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 375.

вгору