ПИСЬМОВОДИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Службовець, обов’язком якого було ведення канцелярських справ; діловод. Пан письмоводитель прийшов.. з папером в руці і дав гасло, щоб мовчали (Свидн., Люборацькі, 1955, 91); — Справді, Якове, чого б тобі не піти зараз в учителі? Або, ще краще, письмоводителем до пристава? .. Робота чиста і чинів можна доскочити (Стельмах, І, 1962, 315).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 366.