Про УКРЛІТ.ORG

пир

ПИР, у, ч., заст. Бенкет, учта. На честь мужів новгородських, на славу синів Ярополка, Олега й Володимира, що сідали на столи кожен у землі своїй, князь Святослав велів зробити пир великий (Скл., Святослав, 1959, 457); * Образно. Сердешні діти… батька взято, Смерть несподівано прийшла… Пекельний Ірод справив свято, Пир людожерності та зла (Граб., І, 1959, 88); // перен., поет. Битва, війна, кровопролиття. Допировали Хоробрі русичі той пир, Сватів упоїли, А самі простяглися За землю Руськую (Шевч., II, 1963, 390).

Пир на весь мир — надзвичайно щедрий і багатолюдний бенкет. — Пир на ввесь мир! — відказала та [наймичка]. — Кума на сьогодні запрошено. Так щоб не стидно було його прийняти… (Мирний, IV, 1955, 58).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 356.

вгору