ПИЛЬНИ́К, а́, ч., діал. Напилок. В другій робітні скрипіли і сичали пильники і курява знімалася до вікон (Ірчан, II, 1958, 271).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 354.