ПИЛО́ЧОК, чку, ч. Зменш.-пестл. до пил 1. Порожня діжка з борошна переверталася догори дном, і навіть пилочок не сипався з неї… (Коцюб., І, 1955, 89).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 353.