ПИВНИ́ЦЯ, і, ж.

1. Заклад, де продають і п’ють пиво. Хіба не з ним інколи заходили вони в .. пивницю випити по склянці пива й поговорити щиро, по-товариському? (Шиян, Магістраль, 1934, 168); Ми.. За сосновим столом сидимо У маленькій, дорожній пивниці (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 142).

2. Льох, підвал для зберігання алкогольних напоїв. [Сава: ] Гей, Хомко. Піди лиш у пивницю принеси горілки та меду (Кост., І, 1967, 197); [Горніг:] Сплюндрували [ткачі] весь дім фабрикантові, геть від пивниці до стріхи (Л. Укр., IV, 1954, 247).

3. заст. Пивоварня. Рік удався недорідний.. Заробити ж де? Коло других сіл і пивниці, і винниці, і сахарні, а в їх — хоч би зламана… (Мирний, III, 1954, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 350.