ПЕСИМІ́СТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Л. Укр., V, 1956, 93); Одне лихо — на милицях стрибає Сашко. Міною його покалічило ще хлопчаком.. Інший в такому стані.. став би нудьгарем, песимістом чорним, а Сашко ніскільки не піддався (Гончар, Тронка, 1963, 41).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 341.