ПЕ́РІ, невідм., ж. У перській міфології — надприродна істота в образі чарівної жінки з крилами, що охороняє людей від злих духів; // перен. Чарівна, тендітна жінка. Вітре-леготе! лети під двері Теї [тієї] хатки, де кохана пері (Крим., Вибр., 1965, 269).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 325.