ПЕРФОРА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Те саме, що перфорува́ння. Нафтоносний пласт було відкрито торпедною перфорацією (прострілом) (Гірн. пром.., 1957, 101); Як старанний учень, він дослухався до кожного слова майстра і, не хапаючись, виконував нескладні операції штампування, перфорації (Ле, Право.., 1957, 28).

2. Сукупність отворів на стрічці, картці, кінострічці і т. ін., пробитих перфоратором за певною системою. Перфокарти з крайовою перфорацією.. дають змогу вести високопродуктивний пошук з допомогою найпростіших засобів «малої механізації» (Ком. Укр., 5, 1966, 55).

3. Порушення цілості стінки якого-небудь порожнистого органа (шлунка, кишечника і т. ін.). Хронічне гнійне запалення середнього вуха. Це захворювання характеризується стійкою перфорацією, тривалою гноєтечею, порушенням слухової функції (Лікар. експертиза.., 1958, 112).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 335.