ПЕРЛАМУ́ТРОВИЙ, а, е.

1. Прикм. до перламу́тр. Перламутровий шар стулки черепашок; // Зробл. з перламутру; оздоблений, прикрашений перламутром. Старомодний піджак жовтої чесучі на перламутрових гудзиках розхристано звисав на худих плечах професора (Кучер, Чорноморці, 1956, 86); Листоноша напівлежав, милуючись перламутровим баяном, придбаним для клубу (Є. Кравч., Бувальщина, 1961, 85); // Власт. перламутру. Капуста в дяді Борі була найсмачнішою. Туга, аж рипіла, з запахом яблук, соковита, з перламутровим блиском — вона не мала собі рівних (Загреб., День.., 1964, 27).

2. Який своїм забарвленням і блиском нагадує перламутр; сріблясто-сірий. Кривим ножем, своїм товаришем вірним, одколупував [Джузеппе] скойки від скель, висисав перламутрову слизь і зажмурював од вдоволення очі (Коцюб., II, 1955, 417); Рибина борсається на траві, вилискуючи на сонці перламутровим черевом (Сміл., Сад, 1952, 51).

∆ Перламу́трові хма́ри — хмари в стратосфері на висоті 20-30 км, що спостерігаються при освітленні призахідним сонцем. Досліди показали: перламутрові хмари виникають при дуже низьких температурах повітря.. і розміщуються на висоті близько 22 кілометрів (Веч. Київ, 16.І 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 327.