ПЕРЕХИТНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док., розм. Однокр. до перехи́туватися. Десь.. якась вибоїна попалась, віз перехитнувся на Йванів бік (Фр., І, 1955, 140); Перехитнувся на стільці і вишкірив ікласті зуби Батюга (Грим., Незакінч. роман, 1962, 148).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 308.