ПЕРЕТРУСИ́ТИСЯ, ушу́ся, у́сишся, док., розм.

1. Пережити страх; дуже налякатися. Гордєєв похвалив, каже, що він [Василь] сміливіший став у бою. Правду сказати, поки звикся, немало перетрусився. Всього бувало. Особливо лякали танки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 226); Кожного разу Петрик приносив здачі копійка в копійку, доповідав, що скільки коштує, та хвалився про те, що дуже перетрусився, щоб крамник бува не обдурив його (Збан., Малин. дзвін, 1958, 194).

2. Дуже змерзнути; перемерзнути.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 302.