ПЕРЕСІДА́ТИСЯ, а́ється, недок., ПЕРЕСІ́СТИСЯ, ся́деться; мин. ч. поресі́вся, сі́лася, лося; док.

1. розм. Зменшуватися, слабнути (про мороз, холод, спеку, хуртовину і т. ін.). — От лихо, — думає Кирило, — хоч би хоч мороз пересідався абощо (Тесл., Вибр., 1950, 32); Пересядься, морозе! (Номис, 1864, № 264); Лишатися в степу перечікувати буран, не знаючи, коли він пересядеться, було б рисковано (Ле, Право.., 1957, 250).

2. діал. Пересідати (у 1, 2 знач.). Вона зразу ніби сердилася, паленіла, хотіла пересістися деінде, але далі.. затихла і лише сиділа відвернена лицем від Броніслава (Фр., IV, 1950, 259); Їхати.. майже два дні й одну ніч. Тричі пересідатися, товктися двома.. залізницями (Март., Тв., 1954, 433).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 278.