ПЕРЕСТРЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕСТРЕ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех., рідко.

1. Перебивати щось пострілом; прострілювати. Перестрелив зайцеві ногу (Сл. Гр.).

2. Стріляючи, влучати далі або вище чого-небудь. Попович стрелив — гору перестрелив (Чуб., V, 1874, 1078).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 287.