ПЕРЕ́СТРАХ, у, ч., розм. Те саме, що переля́к. В його тілі тремтів іще перестрах, очі недвижно вдивлялися в теплий простір (Фр., IV, 1950, 176); Обличчя Юлі та Соні були переповнені подивом, мало не перестрахом (Дн. Чайка, Тв., 1960, 58).

Для пере́страху — щоб налякати, настрахати. Він узяв одну гвинтівку й шкіряний підсумок з патронами, хряпнув для перестраху затвором і наказав полоненим рушати (Перв., Атака.., 1946, 100); З пере́страхом; У пере́страху — перелякано, злякано, в стані страху, злякавшись кого-, чого-небудь. Чоловік вп’ялився з перестрахом в бесідника і не знав, що відповісти (Коб., III, 1956, 443); Він .. з перестрахом думав про те, що сталося (Загреб., Європа 45, 1959, 339); Вона.. кинулась в очерети, слідком за гадюками, звіриною й усім живим, що, рятуючись од наглої смерті, мчало в перестраху перед наступаючими бурунами вогняного моря… (Коцюб., І, 1955, 364); З (із) пере́страху — від страху, злякавшись кого-, чого-небудь. З поспіху, а то з перестраху Улянка спотикалась і розсипала без пуття пісок (Л. Укр., III, 1952, 665); Кузь злякано метнувся в куток, довго стояв там, сопучи з перестраху (Тют., Вир, 1964, 113).

◊ Відлива́ти (віділля́ти) пере́страх, заст. — те саме, що Відлива́ти переля́к (переполо́х) (див. відлива́ти). Одного разу вона попросила бабу Орину.., щоб віділляла їй перестрах (Фр., І, 1955, 97).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 287.