ПЕРЕСТА́РІЛІСТЬ, лості, ж. Стан і якість за знач. переста́рілий. Неймовірна застарілість і перестарілість царизму створила (за допомогою ударів і тягот жахливої війни) неймовірну силу руйнування, спрямовану проти нього (Ленін, 41, 1974, 11).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 285.