ПЕРЕСПІ́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕСПІВА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Співати все або багато чого-небудь. [Зачепиха:] Казку? .. ні одної не нагадаю … Усі позабувала… А що-то я їх знала! А пісень, пісень, мабуть, і за тиждень не переспівала б!.. (Кроп., І, 1958, 103); Умом він переспівав усі пісні, які знав (Тют., Вир, 1964, 200).

2. тільки док. Закінчити співати. Як переспівали [дівчата], та й поклонились низенько (Кв.-Осн., II, 1956, 74); Олеся переспівала однієї пісні, а Балабуха все читав і не чув тієї пісні (Н.-Лев., III, 1956, 94).

3. Співати ще раз, повторно або заново, по-іншому. * Образно. Вона [весна] мені переспівала знов Те, що давно мені співали мрії (Л. Укр., І, 1951, 92).

4. перен. Повторювати або передавати в іншій формі відоме, сказане, написане і т. ін. раніше. Фірдоусі романтично переспівує й виспівує героїчне панування кожного з шахів отої преславної Сасанідської династії (Крим., Вибр., 1965, 141); Відомий націоналістичний зубр Дмитро Донцов інколи подає свій захриплий голос, переспівуючи в своїх статейках "ідеологічні" публікації минулих днів (Брат., Крапка.., 1959, 26).

5. Співати краще, голосніше, довше від кого-небудь, перемагати в співі. В дівках була Фрося гарною й веселою,.. переспівувала всіх своїх подруг на вечірках (Перв., Дикий мед, 1963, 449); На весілля, чи на вечорниці — як-то було Катря весело поспішається! І хто її перетанцює, хто переспіває?.. (Вовчок, І, 1955, 182); Хто кого переспівав: чи Стефця соловейка, чи соловейко Стефцю… (Вишня, І, 1956, 355).

6. перен. Перекладати вірші, не дбаючи про точну відповідність оригіналові.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 284.