ПЕРЕСЛУ́ХАННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. переслу́хати. Його подержав комісар у арешті, доки міг, та коли врешті передано його судові, сей по першім переслуханню випустив його на волю (Фр., III, 1950, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 281.