Про УКРЛІТ.ORG

пересипати

ПЕРЕСИ́ПАТИ див. пересипа́ти1.

ПЕРЕСИПА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕСИ́ПАТИ, плю, плеш; мн. переси́плють; док.

1. перех., у що, до чого. Сиплючи, переміщувати що-небудь з місця на місце, з чогось у щось. Провіяв намолот і власним Очам не вірить.. Полову ще пересипає (Фр., X, 1954, 185); Вона пересипала землю з жмені в жменю й вдихала запах житнього хліба (Чорн., Визвол. земля, 1959, 230); Подержить [пан сотник] на руці, побряжчить та й пересипле [камінці] у другу кишеню (Кв.-Осн., II, 1956, 203); У другій кишені [вбитого бійця] була пригорща автоматних патронів, Маковейчик мовчки вигріб їх .. і пересипав до своєї кишені (Гончар, III, 1959, 64).

2. тільки недок., неперех., чим і без додатка, розм. Те саме, що пересипа́тися 2. І чоловіки коло їх, і діточки: которе коником грається, которе орішками пересипає (Вовчок, І, 1955, 30).

3. перех., що чим. Обсипа́ти, посипа́ти чим-небудь усе або багато чогось, а також насипа́ти щось між чим-небудь. Як швець дубом шкури пересипа [пересипає] (так нюхарі сушать собі мізок табакою) (Номис, 1864, № 12617); Полуниці промивають, перебирають, відривають плодоніжки, пересипають цукром (Укр. страви, 1957, 250); Перед кагатуванням гній пересипали мінеральними добривами (Колг. Укр., 10, 1958, 22); Пересипати одежу нафталіном; // що з чим. Змішувати що-небудь різнорідне докупи; перемішувати. Житню щедрою рукою Ти з вівсяною мукою Пересиплеш (Щог., Поезії, 1958, 196).

4. неперех., перен., що чим і без додатка, розм. Вести розмову, обмінюватися думками, жартами і т. ін. Пересипають такеньки, пересипають, — панночка й зітхне: — Що, бабуню, тільки говоримо… (Вовчок, І, 1955, 107); // Часто вставляти в свою мову жартівливі, гострі, дотепні слова, фрази і т. ін. З себе він був тихий.., хоч на річ дуже гострий і правдивий, а тілько він завжди оздоблював її ласкавими словечками, або пересипав смішними приказочками (Мирний, IV, 1955, 335); Мені подобалася оця манера академіка пересипати серйозну розмову жартами (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 195).

5. перех. Розбираючи що-небудь, ремонтувати, перебудовувати його. — Старий мій так чепуриться..! — Заходився пересипати повітку, — пошити ще сніпками та обмазати, то й готова буде (Коцюб., І, 1955, 50); — Майстри прийшли з самого ранку, лагодять мені хату.., і хлівця думають пересипати (Кучер, Трудна любов, 1960, 562); * Образно. Олесь став автором трьох книг — Угору йдуть діла! Він ще раз пересипав їх — Четверта в світ пішла (Дор., Літа.., 1957, 182); // на що, рідко. Діючи на що-небудь, погіршувати його якості, властивості. — Вільямс учить, щоб не розпорошувати грунту, не пересипати на попіл, та ще в таке сухоліття, — подала думку Галя (Горд., Цвіти.., 1951,15).

ПЕРЕСИПА́ТИ2, а́ю, а́єш, недок., перех., рідко. Те саме, що пересипля́ти. — Я.. часто.. пересипаю ночі без всяких снів (Коб., III, 1956, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 275 - 276.

вгору