ПЕРЕСЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ПЕРЕСЕЛИ́ТИ, селю́, се́лиш, док., перех. Переводити кого-небудь на нове місце проживання, селити в іншому місці. — Буржуїв, кажуть, переселятимуть у підвали та халупи, а голоту в буржуйські апартаменти (Бурл., М. Гонта, 1959, 11); — Ось переселимо ваш хутір у село, тоді заживете по-новому (Тют., Вир, 1964, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 273.