ПЕРЕСЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Те саме, що переселе́нець. — Як пішли пересельці на Амур, дак позоставалися від їх наділи (Гр., II, 1963, 316); Спритний осадчий привів йому цілий натовп пересельців із Правобережжя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 273.