ПЕРЕРО́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕРОДИ́ТИСЯ, роджу́ся, ро́дишся, док.

1. Ставати новим, оновленим, ніби народжуватися вдруге; відроджуватися. Всіх в тій хаті й хату покохав я і весь став перероджуватись в ній, мов душу й тіло в со́бі обновляв я! (Фр., XIII, 1954, 72); Роль експериментатора захоплювала. Почував, що перероджувався, відмолоджений незбагнутою силою самонавіяння (Кач., II, 1958, 333); * У порівн. Я плакав, До полудня плакав. Та так мені любо стало: І малого знаку Нудьги тії не осталось. Мов переродився… (Шевч., II, 1963, 84); // Перетворюватися в когось іншого, щось інше, в іншу істоту. Із відсталої сільськогосподарської країни Україна перероджується на велику індустріальну країну… (Вишня, І, 1956, 292); Явдоха мерщій у жлукто і полізла… а як вилізла, так стала дівкою.., переродилась наша відьма (Кв.-Осн., II, 1956, 193); В самій промові хотіли ж [мужики] дослухатися того заповіту, як їм повести своє життя, щоби переродитися на нових людей (Март., Тв., 1954, 363).

2. перен. Змінюватися до невпізпання, ставати зовсім іншим. Якщо до нього заходила жінка, він вмить перероджувався: ставав лагідним, елегантним, розшаркувався перед нею і не знав, де її посадити (Баш, Надія, 1960, 40); Мати.. клопоталася об тім, що син її так високо пішов, так зразу переродився (Мирний, IV, 1955, 118); Минуло три роки, переродилися люди, осміліли, проти поміщиків повстали (Горд., Чужу ниву.., 1947, 69).

3. Поступово погіршуватися, втрачати свої позитивні якості, цінні властивості; вироджуватися (у 1 знач.); // перен., зневажл. Ставати переродженцем. Так звані максималісти [із партії есерів].. переродились у банду грабіжників-терористів (Іст. УРСР, І, 1953, 630).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 269.