ПЕРЕРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех. Змінювати кого-, що-небудь до невпізнання, надаючи нових якостей, нового вигляду і т. ін. [Роман:] Ти прогнала хмару з душі моєї і освітила її! Ти мене переродила! (Кроп., II, 1958, 54); Сонячною профілактикою ми беремося переродити організм сучасної людини… (Смолич, Прекр. катастр., 1956, 388); Природа! Ліс, безмежний густий ліс.. перероджують дорослу людину, що потрапила сюди вперше, на.. дитя (Досв., Вибр., 1959, 47).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 269.