ПЕРЕРО́ДЖЕНЕЦЬ, нця, ч., зневажл. Той, хто ідейно, політично, морально переродився, зрадив передові ідеї, відрікся від революційного світогляду під впливом реакційної ідеології. В 1909 році Ленін випускає у світ свою геніальну працю "Матеріалізм і емпіріокритицизм", в якій він викрив переродженців у галузі теорії марксизму і відстояв теоретичні основи більшовицької партії (Рад. Укр., 6.VІІІ 1949, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 269.