ПЕРЕРИДА́ТИ, а́ю, а́єш, док.

1. перех. і неперех. Ридати якийсь час; проплакати. Коли.. дізналася про вінчання своєї товаришки, переридала скільки предовгих ночей… (Круш., Буденний хліб.., 1960, 115); Варто було перемліти, переридати ті задушливі ночі на мокрій від сліз госпітальній подушці (Гончар, III, 1959, 175).

2. неперех. Припинити ридання.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 266.