ПЕРЕРА́ЗЛИВИЙ, а, е, діал. Несамовитий (про голос, крик і т. ін.); пронизливий (про звук взагалі). Кричала [мати] переразливим голосом, стогнала, зойкала й обмацувала його раз по раз зо всіх сторін (Коб., II, 1956, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 263.