ПЕРЕПІ́ЛОНЬКА, и, ж. Пестл. до перепі́лка. — Воробці [горобці] в стрісі укриті І перепілонька в житі, Все те моя буде здобич (Фр., ХІІІ, 1954, 256).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 250.