ПЕРЕПО́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепоро́ти. * Образно. Бусол, охляло спираючись на податливе повітря, проніс біле, перепорене чорними смугами тіло десь на луги (Гуц., Скупана.., 1965, 235).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 258.