ПЕРЕПОЛО́ХАТИ, аю, аєш, док., перех. Чимось несподіваним викликати сильний переляк у всіх чи багатьох або у кого-небудь. Жінку переполохав: прощай, каже, їду, не повернуся більше ніколи… (Еллан, II, 1958, 19).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 257.