ПЕРЕПО́ЛОТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до переполо́ти. Підводжу голову: мої рядки переполоті, а коло рову стоїть чорнява Пріся і кличе обідати (Кос., Новели, 1962, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 257.