ПЕРЕПИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до перепи́ти 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 249.