ПЕРЕПИ́СУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПЕРЕПИСА́ТИСЯ, ишу́ся, и́шешся, док.

1. тільки недок., рідко. Те саме, що листува́тися. Михайло Васильович мені писав, спасибі йому. Взагалі ми тепер досить часто переписуємось і дуже добре розуміємо настрої один одного… (Л. Укр., V, 1956, 401); [Чирняк:] З ким ти смієш без мойого відома переписуватися? (Фр., IX, 1952, 366).

2. на кого, розм. Переходити в інший стан, обирати інше громадянство і т. ін. Побрався той Косован з румункою та й сам переписався на румуна (Мур., Бук. повість, 1959, 9).

3. тільки недок. Пас. до перепи́сувати. Потіште мене хоч карткою, що пришлете [новелу] тоді.., бо матеріали уже переписуються і збірник лагодиться (Коцюб., III, 1956, 242); В цей час переписувалась у великому обсязі не тільки сучасна, але і вся ранньогрецька і класична література (Знання.., 8, 1967, 10).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 249.