ПЕРЕПИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПЕРЕПИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех.

1. Розпилювати на дві частини або навпіл. Маруся й Настя виймають з-під одежі ключі, пилки; одмикають і перепилюють кайдани (Н.-Лев., II, 1956, 459); Може, йому вдасться втекти, перепиляти грати або вбити конвоїра (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 154); * Образно. Рояль хрипить, безсило клацає жовтими іклами клавіатури, і мені здається, що скрипаль сьогодні має намір перепиляти свою пискливу скрипку (Кол., На фронті.., 1959, 143).

2. перен. Ділити щось на дві частини. В геоморфології Лівобережної низини, в частині її, прилеглій до краю дніпровського зледеніння, важливе значення мають численні прохідні долини. Вони перепилюють вододіли між Сулою і Хоролом, Хоролом і Пслом, Пслом і Ворсклою (Геол. Укр., 1959, 374).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 247.