Про УКРЛІТ.ORG

перепечений

ПЕРЕПЕ́ЧЕНИЙ, а. е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепекти́. Він поправив свій, сонцем перепечений картуз (Стельмах, Правда.., 1961, 470).

2. у знач. прикм. Який довго пікся, смажився. Положив [Пищимуха] його [стегно качки] на тарілку і почав ложкою картоплі набирати та зверху смачним перепеченим жиром з-під качки заливати (Мирний, IV, 1955, 364); // перев. із сл. губи, уста. Який засмаг, пошерх і т. ін. — То, може, тобі водички? — повторює Марян. — Як хочеш, Маряне, — куточками перепечених уст жалісно усміхається йому Фросина (Стельмах, І, 1962, 164).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 246.

вгору