ПЕРЕПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перепереза́ти. Було їх три — кремезні, плечисті постаті, в довгих гунях, переперезаних широкими чересами (Фр., VII, 1951, 252); За столом сидів переперезаний ременями чоловік (Тют., Вир, 1964, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 246.