Про УКРЛІТ.ORG

перепелиця

ПЕРЕПЕЛИ́ЦЯ, і, ж. Те саме, що перепі́лка. Перепелиця пурхнула перед самою Харитею і, тріпочучи коротенькими крилами, ледве перенесла на кілька ступнів своє тяжке, сите тіло (Коцюб., І, 1955, 18); Почалося скубання вбитих.. перепелиць (Крим., Вибр., 1965, 402); * У порівн. Ізліз мій дядько на дзвоницю Та знай гука: — Оце кумедія яка! Всі люди на землі мов ті перепелиці (Греб., І, 1957, 79).

І (й) перепели́ці ні́куди пропха́тися — про надзвичайну тісняву де-небудь, гущину чого-небудь. Біля нього простирався жовтий і синій лубин [люпин],.. боками буйний та густий, що й перепелиці нікуди пропхатися (Март., Тв., 1954, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 245.

вгору