ПЕРЕПАКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до перепакува́ти.

2. у знач. прикм. Запакований (про все або багато чого-небудь). На лавці й ліжку горою лежали дорогі сині пальта.. та ще якісь перепаковані клумаки (Кучер, Трудна любов, 1960, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 244.